Протистояння лижників і сноубордистів навряд чи можна назвати історичним…, а ось клановим — цілком! Ви, мабуть, не раз спостерігали подібні зіткнення в кіно, журналах, коментах або на зимовому відпочинку. Взаємну нелюбов один до одного часто називають протистоянням поколінь. Як правило, класичному лижному спорту надають перевагу більш консервативні представники старшого покоління, а сноуборд — частіше вибирають молодші. Це підтверджує і груба статистика, хоч, як і з усіх правил, тут також є винятки.
Баталії розпочалися ще на кінці 70-х, коли любителі екстремальних лиж збирали підписи, щоб заборонити сноубордистам катати поруч з ними. І дійсно, тоді на деяких гірськолижних курортах сноубординг був заборонений. Але зараз сегрегація скасована, і на загальних трасах постійно виникають конфлікти. Лижники твердять про безвідповідальність і небезпечний стиль їзди бордерів. Сноубордисти тролять ставних і пафосних, на їхню думку, лижників.
Багатьом людям, далеким від лиж і дошок, не зрозуміло, чому раптом виникла ця «холодна війна» і за що, власне, вони недолюблюють один одного. Розставляємо крапки над «i».
Претензії лижників:
- На сноубордах ганяють одні дітиська, які не розуміють правил поведінки на схилі;
- Навчитися катати на сноуборді занадто просто;
- Сноубордистів більше хвилює модна екіпа, ніж техніка катання;
- Сноубордисти приходять на схил, щоб понтуватися перед дівахами;
- Дівахи приходять на схил, щоб кадрити пациків;
- Сноубордисти не можуть нормально сісти на підйомник і створюють черги;
- Сноубордисти люблять тусити компаніями поперек траси;
- Сноубордист може проїхатись по чужій лижі, зламати її і навіть не помітити.
Претензії сноубордистів:
- Лижники псують пухляк, залишаючи на ньому колію, і роблять вибоїни на трамплінах;
- Лижники занадто агресивні: намагаються перекантуватися якомога ближче до бордера і ніби випадково зачепити його палицею;
- Лижники-фрірайдери люблять несподівано вискочити на трасу з кущів;
- При зіткненні на схилі лижі можуть нанести набагато більше травм, ніж сноуборд;
- Лижники занадто часто приходять на трасу зі своїми дружинами та дітьми, піднімаючи паніку, навіть якщо ті набили маленький синець;
- Лижники більше часу проводять в кафе за глінтвейном, ніж на схилі;
- Лижники — на думку сноубордистів, занадто серйозні і пафосні.
Труднощі навчання
Лижі складніші в освоєнні, ніж дошка. Але, навіть не дивлячись на те, що фізіологічно людині ближче лижі, період досягнення середнього рівня катання для сноубордистів набагато коротший. На думку інструкторів гірськолижних курортів, коефіцієнт складності навчання катанню на лижах в кілька разів вищий, ніж в сноуборді. І того виходить, що для досягнення результату сноубордиста після 1-го дня занять — лижнику знадобиться не менше чотирьох.
Філософія
Ось у чому дійсно зійшлися дві протиборчі сторони: консерватизм і класика проти інфантилізму та молодості. Переважна більшість лижників — прихильники традицій, турбуються про свій статус і імідж. А волелюбні сноубордисти явно відмовляються дотримуватися будь-яких правил, крім одного — не дотримуватися правил. Вони не обтяжують себе і свій вид спорту якимись обмеженнями, гордо називаючи себе free-riders.
Швидкість
Іронія в тому, що лижники часто скаржаться на сноубордистів, що мчать по схилах на великій швидкості. Однак, згідно із законами аеродинаміки, саме лижі допомагають спортсмену розвинути максимальну швидкість. Середня швидкість більш-менш досвідченого лижника становить 100 км/год, тоді як сноубордиста — 70 км/год. Встановлений світовий рекорд ще більше віддаляє спортсменів один від одного — 250 км/год для лиж та 201 км/год для дошки ¯\_(ツ)_/¯
Екіпірування
У лижників воно складніше і дорожче. А ось одяг сноубордистів не так прив’язаний до соціального статусу, так би мовити. Тим, хто протистоїть сноубордистам, доводиться витрачатися не тільки на пару лиж, потрібні також палиці і спеціальні кріплення. Та й нести в руках чотири предмети (дві палиці і пара лиж) важче, ніж дошку, яку можна закинути на плече. Плюс до всього лижі мають чотири канти, а сноуборди всього два, так що в технології виготовлення теж є свої нюанси.
Травми і падіння
Звичайно початківець лижник в процесі падіння рідше стикається з поверхнею снігу, ніж такий самий «чайник»-сноубордист. Однак з гострими палицями в руках і лижами, що застрягли в снігу, впоратися важче, ніж з дошкою. З другого боку — ноги сноубордиста завжди пристібнуті до дошки, що обмежує природність рухів і доки сноубордист не навчиться правильно падати — отримує багато травм.
Поставити крапку у вічній боротьбі двох популярних видів спорту спробувала команда японських вчених (та, на цей раз британські розумники залишилися позаду). На їхню думку, після завершення катання лижники залишаються більш емоційно задоволеними, ніж їх опоненти. Виходить, мають більше підстав взяти верх над сноубордистами. Але яким чином японці прийшли до такого висновку? Шляхом соцопитування, проведеного на кращих курортах світу. Вчені оцінювали відповіді за кількома критеріями, включаючи показник ейфорії під час катання, втрати в часі і емоційний стан людини.
В результаті з’ясувалося: у спортсменів, які віддали переваги лижному виду спорту, зазначені показники в 5 разів вищі. «Утішливим призом» для сноубордистів стало доповнення японських вчених: дошка теж доставляє щастя і радість, однак відноситься до більш «розслабленого» проведення часу.
Не дуже серйозна наука і «війна», словом. Всіх все рівно об’єднує дещо значно важливіше за екіпу, час появи спорту чи статус — безмежна любов до зими, снігу, швидкості, свободи і покатушок!